Притча про гору
Одного
разу подорожуючий опинився у незнайомій країні перед високою горою. Йому
потрібно було через неї перейти, але він розумів, що потрібен провідник.
Провідник прийшов, і перед тим як почати шлях, він сказав:
«Перш
за все, ми повинні домовитися з Вами про взаємну повагу: я поважаю Вас і Ваш
шлях, а Ви поважаєте мене і мій досвід.
Я
багато років воджу людей, але кожного разу ми піднімаємося на різні гори. Я
знаю, як ходити по горах, але саме цю гору я бачу вперше. Тому не втрачайте пильності,
будьте так само уважні, як і я.
Я
можу тільки йти поруч з Вами, але ноги за Вас я пересувати не можу. Якщо Ви не
захочете піти шляхом, запропонованим мною — це буде Ваш вибір. У горах холодно,
тому я не стану затягувати наш шлях.
Я з
Вами тимчасово. Я покину Вас, як тільки зрозумію, що далі Ви зможете йти самі
до тієї мети, яку собі вибрали.
І
останнє. Я нікому не розповім, що я підкоряв з Вами цю гору».
Вони
вирушили в дорогу. Це було нелегко, був і відчай, і нова надія. Незадовго до
вершини провідник покинув подорожуючого.
І
подорожуючий дійшов, і побачив схід Сонця. З іншого боку гори виявився квітучий
сад.
Немає коментарів:
Дописати коментар